Дана фінансова звітність подається у відповідності до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ") та вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що стосуються підготовки фінансової звітності.

Період, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Товариство використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що визнаються у фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов'язань протягом наступного фінансового року. Оцінки та судження постійно оцінюються і базуються на попередньому досвіді керівництва та інших факторах, у тому числі на очікуваннях щодо майбутніх подій, які вважаються обґрунтованими за існуючих обставин. Крім суджень, які передбачають облікові оцінки, керівництво Товариства також використовує професійні судження при застосуванні облікової політики. Професійні судження, які чинять найбільш суттєвий вплив на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та оцінки, результатом яких можуть бути значні коригування балансової вартості активів і зобов'язань протягом наступного фінансового року, включають:

Безперервність діяльності. Керівництво Товариства підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшої безперервності діяльності. При формуванні цього професійного судження керівництво врахувало його фінансовий стан, поточні плани, прибутковість діяльності та доступ до фінансових ресурсів, а також проаналізувало вплив макроекономічних тенденцій та подій після звітної дати на діяльність Товариства.

Станом на дату випуску цієї фінансової звітності не було пошкоджень критично важливих активів, які перешкоджали б Товариству продовжувати діяльність. Товариство не має суттєвих активів у зоні активних воєнних дій або на тимчасово окупованих територіях. У разі найгіршого сценарію розвитку подій, за якого інтенсивні воєнні дії відбуватимуться по всій території України, можна припустити, що це матиме вплив на діяльність Товариства, тривалість якого неможливо спрогнозувати. Ці обставини являють собою фактор невизначеності поза контролем Товариства.

Керівництво вжило належних заходів для забезпечення безперервної діяльності Товариства та зробило такі припущення у своєму прогнозі на дванадцять місяців з дати цієї фінансової звітності:

Керівництво проаналізувало здатність Товариства продовжувати подальшу безперервну діяльність станом на дату випуску цієї фінансової звітності та дійшло висновку, що існує лише один суттєвий фактор невизначеності щодо подальшої значної ескалації воєнних дій, що може призвести до дестабілізації діяльності Товариства, який може викликати значні сумніви у спроможності Товариства продовжувати безперервну діяльність. Отже, Товариство може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності.

Спираючись на ці фактори, керівництво обґрунтовано очікує наявність у Товариства достатніх ресурсів для управління діяльністю протягом наступних дванадцяти місяців з дати цієї фінансової звітності. Керівництво продовжить відстежувати потенційний вплив та вживатиме усіх можливих заходів для мінімізації будь-яких наслідків.

З урахуванням цих та інших заходів керівництво Товариства дійшло висновку, що застосування припущення про безперервність діяльності для підготовки фінансової звітності є доцільним.

Оцінка очікуваного кредитного збитку. Розрахунок та оцінка очікуваного кредитного збитку вимагають суттєвих професійних суджень і передбачають застосування методології, моделей та вхідних параметрів. Наступні компоненти розрахунку очікуваного кредитного збитку мають найбільш суттєвий вплив на резерв під очікувані кредитні збитки: визначення дефолту, ймовірність дефолту, заборгованість у разі виникнення дефолту, збиток у разі виникнення дефолту.

Товариство регулярно аналізує та здійснює валідацію моделей і вхідних параметрів для мінімізації різниці між оцінкою очікуваного кредитного збитку та фактичним кредитним збитком.

Упродовж звітного періоду Товариством не здійснювалась виплата дивідендів (протягом 2024 року було здійснено виплату у розмірі 36 000 тис. грн). Рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів учасникам за результатами діяльності за попередні періоди протягом 2025 року не приймались.

Адміністративні витрати

Адміністративні витрати представлені наступним чином: 

Фінансові доходи (витрати)

Фінансові доходи та витрати представлені наступним чином: 

Процентні доходи

Процентні доходи за 2025 рік у розмірі 565 095 тиc. грн. (2024 рік: 67 425 тис. грн.) являють собою доходи від надання позик, включаючи пені та штрафи за простроченою заборгованістю за наданими кредитами та комісійні винагороди за договорами факторингу.

Результат від операцій факторингу, оцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток

Дохід від факторингу за 2025 рік у розмірі 1 816 655 тиc. грн. (2024 рік: 316 966 тис. грн.) являють собою доходи від операцій за договорами факторингу.

Основними ризиками, якими здійснює управління Товариство є кредитний ризик та ризик ліквідності. Політика управління ризиками включає наступне:

Система оцінки ризиків та передача інформації про ризики. Ризики, яким піддається Товариство, оцінюються за допомогою методу, який відображає очікуваний збиток, понесення якого ймовірно в ході звичайної діяльності, так і непередбачені збитки, що є оцінкою найбільших фактичних збитків на підставі статистичних моделей. У моделях використовуються значення вірогідності, отримані з минулого досвіду і скориговані з урахуванням поточних та очікуваних у майбутньому економічних умов.

Моніторинг і контроль ризиків, головним чином, ґрунтується на встановлених Товариством лімітах. Такі ліміти відображають стратегію ведення діяльності та ринкові умови, в яких функціонує Товариство, а також рівень ризику, який Товариство готове прийняти. Окрім цього, Товариство контролює і оцінює свою загальну здатність нести ризики відносно сукупної позиції по усіх видах ризиків і операцій.

Інформація, отримана по усіх видах діяльності, вивчається і обробляється з метою аналізу, контролю і раннього виявлення ризиків. Значна частина інформації доступна керівництву Товариства і відповідальним співробітникам у вигляді автоматизованих звітів. У звітах міститься інформація про сукупний розмір кредитного ризику, прогнозні кредитні показники, виключення зі встановлених лімітів ризику, показники ліквідності і зміни в рівні ризику. Для усіх рівнів Товариства складаються різні звіти про ризики, які поширюються з тим, щоб забезпечити усім підрозділам Товариства доступ до необхідної і актуальної інформації. Щодня проводиться коротка нарада керівництва і відповідальних співробітників Товариства, на якій обговорюється підтримка встановлених лімітів, аналізується ліквідність, а також зміни в рівнях ризику.

Зниження ризику. В рамках управління ризиками Товариство використовує можливість в режимі реального часу контролювати рівень акцептованих заявок і частку прострочених позик, змінюючи допустимий рівень кредитного ризику. Незначний термін кредитів дозволяє оперативно реагувати на зміну процентних ставок та загальної ситуації на ринку.

Надмірні концентрації ризику. Концентрації ризику виникають у разі, коли низка контрагентів здійснює схожі види діяльності, або їх діяльність ведеться в одному географічному регіоні, або контрагенти мають аналогічні економічні характеристики, і в результаті зміни в економічних, політичних і інших умовах роблять схожий вплив на здатність цих контрагентів виконати договірні зобов'язання. Концентрації ризику відбивають відносну чутливість результатів діяльності Товариства до змін в умовах, які роблять вплив на певну галузь або географічний регіон.

Підтримка диверсифікованого портфеля дозволяє Товариству уникнути надмірних концентрацій ризику.

Кредитний ризик. Кредитний ризик - ризик того, що Товариство зазнає збитків внаслідок того, що його клієнти або контрагенти не виконали своїх договірних зобов'язань. Товариство управляє кредитним ризиком шляхом встановлення граничного розміру ризику, який Товариство готове прийняти по окремих контрагентах, а також за допомогою моніторингу дотримання встановлених лімітів ризику. Товариство надає два типи кредитів - строковий кредит з максимальним терміном до 48 місяців, та відновлювальна кредитна лінія зі строком до 12 місяців.

Фінансова компанія установлює значення лімітів кредитного ризику щонайменше щодо:

1) повноважень колегіального органу фінансової компанії щодо ухвалення кредитних рішень;

2) окремих боржників, а також груп пов'язаних з фінансовою компанією осіб;

3) ризику концентрації (максимального обсягу заборгованості):

- на одного боржника;

- на боржників, що мають спільний вид економічної діяльності;

- на боржників одного географічного регіону (регіон, у якому здійснює діяльність або проживає боржник, який може відрізнятися від регіону його реєстрації);

4) ризику контрагента в розрізі кожного з них;

5) максимального обсягу майна, яке фінансова компанія може набути у власність у рахунок погашення боргу боржників.

Фінансова компанія установлює та впроваджує чіткий процес ухвалення кредитних рішень, уключаючи автоматичне ухвалення кредитних рішень, як для надання нових кредитів, так і для внесення змін до умов за діючими/наявними кредитами.

Компоненти кредитного ризику:

Товариство розробило і продовжує працювати над удосконаленням системи оцінки кредитоспроможності контрагентів. Кредитна заявка користувача проходить через ряд ризик-правил, які у тому числі включають перевірку кредитної історії в Товаристві, даних у бюро кредитних історій і інших сервісах, оцінку вірогідності дефолту контрагента з урахуванням різного набору даних, оцінку вірогідності класифікації користувача як шахрая. Регулярне оновлення моделей, удосконалення старих і розробка нових ризик-правил дозволяють управляти кредитним ризиком. Процедура перевірки кредитної якості дозволяє Товариству оцінити розмір потенційних збитків по ризиках, до яких воно схильне, і здійснити необхідні заходи.

Кредитна якість. Товариство здійснює оцінку якості кредитного портфеля. Це забезпечує можливість управління існуючими ризиками.

Оцінка очікуваних кредитних збитків (ОКЗ). Очікувані кредитні збитки - це оцінка приведеної вартості майбутніх недоотриманих грошових коштів, зважена з урахуванням імовірності (тобто середньозважена величина кредитних збитків із використанням відповідних ризиків настання дефолту в певний період часу в якості вагових коефіцієнтів). Оцінка очікуваних кредитних збитків є об'єктивною та визначається шляхом встановлення діапазону можливих наслідків. Очікувані кредитні збитки оцінюються на основі наступних компонентів, які використовує Товариство: ймовірність дефолту, сума заборгованості на момент дефолту, збиток у разі дефолту.

Сума заборгованості на момент дефолту - це оцінка ризику на майбутню дату дефолту з урахуванням очікуваних змін у сумі ризику після завершення звітного періоду, включаючи погашення основної суми боргу і сплату процентів, та очікуване використання коштів за кредитними зобов'язаннями. Ймовірність дефолту (PD) - це оцінка ймовірності настання дефолту протягом певного періоду часу. Збиток у разі дефолту (LGD) - це оцінка збитку, що виникає у випадку дефолту. Вона заснована на різниці між договірними грошовими потоками до виплати і потоками, які кредитор очікує отримати. Зазвичай, цей показник виражається в процентах від заборгованості на момент дефолту (EAD). При цьому Товариство розглядає 2 джерела отримання грошових потоків: від позичальників та від продажу кредитів факторинговим компаніям.

Очікувані кредитні збитки моделюються за весь строк дії інструмента. Весь строк дії інструмента дорівнює залишковому строку дії договору до терміну погашення боргових інструментів з коригуванням на непередбачуване дострокове погашення, якщо таке має місце.

В моделі управління "Очікувані кредитні збитки за весь строк" оцінюються збитки, які виникають у результаті настання всіх можливих подій дефолту протягом залишкового строку дії фінансового інструмента. Модель "12-місячні очікувані кредитні збитки" являє собою частину очікуваних кредитних збитків за весь строк, які виникають у результаті подій дефолту за фінансовим інструментом, настання яких можливе протягом 12 місяців після закінчення звітного періоду або протягом строку дії фінансового інструмента, який залишився, якщо він становить менше року.

Для оцінювання ймовірності дефолту Товариство визначає дефолт як ситуацію, за якої ризик відповідає одному чи декільком із нижчезазначених критеріїв:

За наявності доказів того, що критерії значного підвищення кредитного ризику більше не виконуються, інструмент переводиться назад в Етап 1.

Товариство проводить регулярний аналіз своєї методології та припущень для зменшення розбіжностей між оцінками та фактичними кредитними збитками. Таке бек-тестування проводиться, як мінімум, раз на рік.

Ризик ліквідності. Ризик ліквідності - це ризик того, що Товариство не зможе виконати свої зобов'язання по виплатах при настанні терміну їх погашення в звичайних або непередбачених умовах. З метою обмеження цього ризику керівництво забезпечило доступність довгострокових джерел фінансування, або має домовленості щодо пролонгації короткострокових зобов'язань.

Товариство також здійснює управління активами, враховуючи ліквідність, і щоденний моніторинг майбутніх грошових потоків. Цей процес включає оцінку очікуваних грошових потоків від термінових кредитів, а також очікувані потоки від стягнення простроченої заборгованості.

Товариство аналізує свої активи та можливість отримання грошових коштів, а також зобов'язання за строками погашення та планує грошові потоки залежно від очікуваних строків виконання зобов'язань за відповідними інструментами.

Фінансові зобов'язання Товариства станом на 31 грудня 2025 року підлягають оплаті у наступні строки: 

Фінансові зобов'язання Товариства станом на 31 грудня 2024 року підлягають оплаті у наступні строки: 

Ринковий ризик. Ризик зміни процентної ставки виникає внаслідок можливості того, що зміни в ринкових процентних ставках вплинуть на майбутні грошові потоки або справедливу вартість фінансових інструментів. Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року Товариство не має фінансових активів та фінансових зобов'язань з плаваючими процентними ставками.

Валютний ризик. Керівництво визначає ліміти ризиків по валютах та загальний прийнятний рівень ризику, а також протягом дня (контроль здійснюється щоденно).

Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року Товариство не мало активів та зобов'язань виражених у іноземній валюті.

Товариство створене у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю і не має випущених акцій. Станом на 31 грудня 2025 року статутний капітал Товариства становив 500 000 тис. грн (31 грудня 2024 року: 20 000 тис. грн).

Згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства від 28 квітня 2025 року було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу на 300 000 тис. грн. Зазначену суму було повністю сплачено 30 квітня 2025 року учасником АТ ЗНВКІФ "Даймлер", фактичне внесення учасником додаткового вкладу у грошовій формі затверджено протоколом зборів учасників Товариства від 30 квітня 2025 року.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства від 24 липня 2025 року було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу на 180 000 тис. грн. Зазначену суму було повністю сплачено 24 липня 2025 року учасником АТ ЗНВКІФ "Даймлер", фактичне внесення учасником додаткового вкладу у грошовій формі затверджено протоколом зборів учасників Товариства від 24 липня 2025 року.

Станом на 31 грудня 2025 року та на 31 грудня 2024 року зареєстрований капітал Товариства сплачено грошовими коштами в повному обсязі згідно з діючим законодавством України.

Управління капіталом. Мета Товариства при управлінні капіталом полягає у забезпеченні подальшої роботи як безперервно діючого підприємства, щоб приносити прибуток учасникам та вигоди іншим зацікавленим сторонам, а також підтримувати оптимальну структуру капіталу для зменшення його вартості.

Сума капіталу, управління яким здійснює Товариство станом на 31 грудня 2025 року, складає 1 292 620 тис. грн. (31 грудня 2024 року: 589 035 тис. грн.).

Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року Товариство відповідало вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, згідно з якими небанківські фінансові компанії повинні дотримуватися вимог щодо свого фінансового стану, визначених цим Положенням, а саме перевищення власного капіталу над мінімальним статутним капіталом.

Інші поточні зобов'язання

Поточні зобов'язання та забезпечення представлені наступним чином: 

Станом на 31 грудня 2025 та на 31 грудня 2024 року поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги представлена зобов'язаннями у національній валюті.

Станом на 31 грудня 2025 та на 31 грудня 2024 року заборгованість за договорами відступлення прав вимог та факторингу представлена зобов'язаннями у національній валюті.

Звірка зобов'язань за фінансовою діяльністю

У таблиці далі показаний аналіз зобов'язань за фінансовою діяльністю та змін у сумі зобов'язань за фінансовою діяльністю Товариства за кожен представлений у звітності період. Статті таких зобов'язань - це статті, представлені у звіті про рух грошових коштів у складі грошових потоків від фінансової діяльності.

 Зміни у сумі зобов'язань за фінансовою діяльністю протягом 2025 року:

Зміни у сумі зобов'язань за фінансовою діяльністю протягом 2024 року:

У складі інших змін відображено нарахування премії за облігаціями.

Зобов'язання за облігаціями

Станом на 31 грудня 2025 року Товариством було розміщено облігації серії "А" та серії "В" вартістю 501 642 тис. грн. в національній валюті. Термін погашення по серії "А" - серпень 2026 року, по серії "В" - лютий 2028 року. Випуск облігацій було здійснено на наступних умовах:

Зобов'язання за позиками

Станом на 31 грудня 2025 та позики були представлені наступним чином: 

У розрізі кредиторів позики представлені наступним чином: 

За 2025 рік Компанією було отримано довгострокову позику від власника з кінцевим терміном погашення 2 квітня 2028 року. Номінальна процентна ставка за договором становить 8% річних.

Інші операційні доходи (витрати)

Інші операційні доходи та витрати представлені наступним чином: 

Основа складання. Дана фінансова звітність була складена у відповідності до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ") та вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що стосуються підготовки фінансової звітності . У цій Примітці описані основні принципи облікової політики, що використовувалися під час підготовки цієї фінансової звітності. Ці принципи облікової політики застосовувались послідовно відносно всіх періодів, представлених у звітності, якщо не зазначено інше.

Фінансова звітність представлена в тисячах гривень (надалі - тис. грн.), і всі суми округлені до найближчої тисячі, якщо не зазначено інше. Фінансова звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, затверджена для випуску "17" квітня 2026 року і підписана управлінським персоналом в особі Генерального директора Товариства та головного бухгалтера.

Основні принципи облікової політики, застосовані при підготовці цієї фінансової звітності, наведені нижче. Ці принципи облікової політики послідовно застосовувалися протягом усіх представлених звітних періодів. Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає застосування певних важливих бухгалтерських оцінок. Вона також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики Товариства його керівництво застосовувало власні професійні судження. Області бухгалтерського обліку, які передбачають більш високий ступінь оцінки або складності, а також області, в яких припущення та оцінки є суттєвими для фінансової звітності.

 Фінансові інструменти

Фінансові активи - класифікація і подальша оцінка - категорії оцінки.

Товариство класифікує фінансові активи у такі категорії оцінки: за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід і за амортизованою вартістю. Класифікація та подальша оцінка боргових фінансових активів залежить від (i) бізнес-моделі Товариства для управління відповідним портфелем активів та (ii) характеристик грошових потоків за активом.

Фінансові активи - класифікація і подальша оцінка - бізнес-модель.

Бізнес-модель відображає спосіб, у який Товариство управляє активами з метою отримання грошових потоків: чи є метою Товариства (i) виключно отримання передбачених договором грошових потоків від активів ("утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків"), або (ii) отримання передбачених договором грошових потоків і грошових потоків, які виникають у результаті продажу активів ("утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу"), або якщо не застосовується ні пункт (i), ні пункт (ii), фінансові активи відносяться у категорію "інших" бізнес-моделей та оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток. Бізнес-модель визначається для групи активів (на рівні портфеля) на основі всіх відповідних доказів діяльності, яку Товариство має намір здійснити для досягнення цілі, встановленої для портфеля, наявного на дату оцінки. Фактори, які Товариство враховує при визначенні бізнес-моделі, включають мету і склад портфеля та минулий досвід отримання грошових потоків по відповідних активах.

Фінансові активи - класифікація і подальша оцінка - характеристики грошових потоків.

Якщо бізнес-модель передбачає утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків або для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу, Товариство оцінює, чи являють собою грошові потоки виключно виплати основної суми боргу та процентів ("тест на виплати основної суми боргу та процентів" або "SPPI-тест"). Фінансові активи із вбудованими похідними інструментами розглядаються у сукупності, щоб визначити, чи є грошові потоки по них виплатами виключно основної суми боргу та процентів. У ході такої оцінки Товариство аналізує, чи відповідають передбачені договором грошові потоки умовам базового кредитного договору, тобто проценти включають тільки

відшкодування щодо кредитного ризику, вартості грошей у часі, інших ризиків базового кредитного договору та маржу прибутку. Якщо умови договору передбачають схильність до ризику чи волатильності, які не відповідають умовам базового кредитного договору, відповідний фінансовий актив класифікується та оцінюється за справедливою вартістю через прибуток чи збиток. SPPI-тест виконується при первісному визнанні активу, а подальша переоцінка не проводиться.

Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов'язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим свідченням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок - це такий ринок, на якому операції щодо активів і зобов'язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на регулярній основі.

Справедлива вартість фінансових інструментів, що торгуються на активному ринку, вимірюється як добуток ціни котирування на ринку за окремим активом або зобов'язанням та їх кількості, що утримується організацією. Для визначення справедливої вартості фінансових інструментів, за якими відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовуються такі методи оцінки, як модель дисконтування грошових потоків, модель, заснована на даних останніх угод, здійснених між непов'язаними сторонами, або аналіз фінансової інформації про об'єкти інвестування.

Результати оцінки справедливої вартості аналізуються та розподіляються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином: (i) до Рівня 1 відносяться оцінки на основі цін котирування (без коригувань) на активних ринках для ідентичних активів та зобов'язань, (ii) до Рівня 2 - оцінки, отримані з використанням методів, згідно з якими всі суттєві вхідні дані, які використовуються, є наявними для активу чи зобов'язання прямо (наприклад ціна), або опосередковано (наприклад, розраховані на основі ціни) і (iii) оцінки 3 Рівня, які являють собою оцінки, що не базуються виключно на ринкових даних (тобто для оцінки необхідний значний об'єм вхідних даних, які не є наявними на ринку).

Дебіторська заборгованість за виданими кредитами та інша дебіторська заборгованість обліковуються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки за вирахуванням резерву під очікувані кредитні збитки. Віднесення дебіторської заборгованості за виданими кредитами та іншої дебіторської заборгованості у категорію оцінки за амортизованою вартістю здійснене за результатами аналізу бізнес-моделі управління відповідними групами активів та проведеного аналізу контрактних грошових потоків.

Метод ефективної процентної ставки - це метод визнання процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної процентної ставки (ефективної процентної ставки) від балансової вартості інструмента. Ефективна процентна ставка - це ставка, яка точно дисконтує розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (не включаючи майбутніх збитків за кредитами) протягом терміну дії фінансового інструмента або, у відповідних випадках, протягом коротшого терміну, до чистої балансової вартості фінансового інструмента.

Ефективна процентна ставка використовується для дисконтування грошових потоків за інструментами із плаваючою ставкою до наступної дати зміни процента, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, зазначену для даного інструмента, або за іншими змінними факторами, які не встановлюються в залежності від ринкового значення. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну обігу інструменту. Розрахунок дисконтованої вартості включає всі комісійні та збори, сплачені та отримані сторонами контракту, які складають невід'ємну частину ефективної процентної ставки. Первісне визнання фінансових інструментів. Фінансові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, спочатку обліковуються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку обліковуються за справедливою вартістю, скоригованою на витрати, понесені на здійснення операції.

Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з такими ж фінансовими інструментами, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків. Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди "звичайної" купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Товариство зобов'язується здійснити поставку фінансового активу. Всі інші операції з придбання фінансових інструментів визнаються тоді, коли суб'єкт господарювання стає стороною договору про придбання фінансового інструменту.

Перекласифікація фінансових активів.

Якщо Товариство проводить перекласифікацію фінансових активів, то перекласифікація застосовується перспективно, починаючи з дати перекласифікації. Коли Товариство здійснює перекласифікацію фінансового активу між категорією тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, і категорією тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, визнання процентного доходу не змінюється, Товариство продовжує використовувати ту саму ефективну ставку відсотка. При цьому оцінка очікуваних кредитних збитків не зміниться, оскільки в обох оцінюваних категоріях застосовується однаковий підхід до зменшення корисності. Водночас, якщо фінансовий актив перекласифіковується з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, в категорію тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, то визнається резерв під збитки як коригування валової балансової вартості фінансового активу, починаючи з дати перекласифікації. Якщо фінансовий актив перекласифіковується з категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, в категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, то визнання резерву під збитки припиняється (а отже, він більше не визнаватиметься як коригування валової балансової вартості), але натомість в іншому сукупному доході визнається накопичена сума зменшення корисності (в такому самому розмірі), яка розкриватиметься, починаючи з дати перекласифікації.

Коли Товариство перекласифіковує фінансовий актив із категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то ефективна ставка відсотка визначається на підставі справедливої вартості активу станом на дату перекласифікації. Крім того, в цілях застосування розділу 5.5 МСФЗ 9 до фінансового активу, починаючи з дати перекласифікації, дата перекласифікації вважається датою первісного визнання.

Прибутки та збитки. Товариство на власний розсуд приймає безвідкличне рішення про відображення в іншому сукупному доході змін у справедливій вартості інвестиції в інструмент власного капіталу, що не утримується для торгівлі. Таке рішення приймається на рівні кожного інструмента. Відповідні суми, відображені в іншому сукупному доході, після цього в прибуток або збиток не передаються. Натомість Товариство може передати кумулятивний прибуток або збиток у власному капіталі. Дивіденди на такі інвестиції визнаються в прибутку або збитку крім випадків, коли дивіденди явно являють собою відшкодування частини собівартості інвестицій.

Знецінення фінансових активів - оціночний резерв під очікувані кредитні збитки

На основі прогнозів Товариство оцінює очікувані кредитні збитки, пов'язані з борговими інструментами, які оцінюються за амортизованою вартістю та за справедливою вартістю через інший сукупний дохід на кожну звітну дату. Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає: (i) об'єктивну і зважену з урахуванням імовірності суму, визначену шляхом оцінки діапазону можливих результатів, (ii) вартість грошей у часі та (iii) всю обґрунтовану і підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнозовані майбутні економічні умови, доступну на звітну дату без надмірних витрат і зусиль.

Товариство застосовує "триетапну" модель обліку знецінення на основі змін кредитної якості з моменту первісного визнання. Фінансовий інструмент, який не є знеціненим при первісному визнанні, класифікується як такий, що відноситься до Етапу 1. Для фінансових активів Етапу 1 очікувані кредитні збитки оцінюються за сумою, яка дорівнює частині очікуваних кредитних збитків за весь строк, що виникають внаслідок дефолтів, які можуть відбутися протягом наступних 12 місяців чи до дати погашення відповідно до договору, якщо вона настає до закінчення 12 місяців ("12-місячні очікувані кредитні збитки"). Якщо Товариство ідентифікує значне підвищення кредитного ризику з моменту первісного визнання, актив переводиться в Етап 2, а очікувані кредитні збитки за цим активом оцінюються на основі очікуваних кредитних збитків за весь строк, тобто до дати погашення відповідно до договору, але з урахуванням очікуваної передоплати, якщо вона передбачена ("очікувані кредитні збитки за весь строк").

Значне збільшення кредитного ризику

Оскільки одержання обґрунтовано необхідної та підтверджуваної прогнозної інформації не можливе без надмірних витрат або зусиль, Товариство спирається лише на інформацію про прострочення при визначенні того, чи зазнав кредитний ризик значного зростання з моменту первісного визнання. Незважаючи на способи оцінювання, у разі прострочення договірних платежів більш ніж на 45 днів приймається спростовне припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим активом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання. Товариство може спростувати це припущення, якщо має необхідну та підтверджувану інформацію, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль, котра показує, що кредитний ризик із моменту первісного визнання не зазнав значного зростання навіть попри те, що договірні платежі  

прострочені більш ніж на 45 днів. Якщо Товариство з'ясує, що кредитний ризик значно зріс до того, як договірні платежі було прострочені більш ніж на 45 днів, то спростовне припущення не застосовується.

Визначення дефолту

При з'ясуванні того, чи зазнав значного зростання кредитний ризик за фінансовим інструментом, Товариство враховує зміну ризику настання дефолту з моменту первісного визнання.

При визначенні дефолту в цілях з'ясування ризику настання дефолту Товариство застосовує визначення дефолту, яке відповідає визначенню, використовуваному в цілях внутрішнього управління кредитним ризиком для відповідного фінансового інструмента, а також, якщо це є доцільним, розглядає якісні показники (наприклад, фінансові умови).

Метою оцінювання фінансового стану Контрагента є визначення потенційної імовірності неспроможності (дефолту) Контрагента виконувати умови будь-якої фінансової угоди з Товариством, або в інший спосіб взяті на себе зобов'язання.

Для оцінювання ймовірності рівня дефолту Товариство визначає дефолт як ситуацію, за якої ризик відповідає одному чи декільком із нижчезазначених критеріїв, які виражені в коефіцієнтах: 1. Коефіцієнт фінансування (КФ) - характеризує скільки позичкових коштів залучено Контрагентом на 1 грн. вкладених в активи власних коштів. 2. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1) - характеризує, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами 3. Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки 4. Коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг поточних зобов'язань можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів. 5. Коефіцієнт інвестування (КІ) -характеризує достатність власного капіталу для покриття необоротних активів і участі власного капіталу у формуванні активів. 6. Коефіцієнт оборотності запасів (КОз) - характеризує число оборотів запасів і дозволяє виявити резерви зростання виробництва продукції. 7. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (КДз) - характеризує швидкість обернення дебіторської заборгованості. 8. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (Рв) - характеризує рівень прибутковості вкладеного власного капіталу Контрагента.

Кредитно-знецінений фінансовий актив

Фінансовий актив є кредитно-знеціненим, якщо сталась (стались) одна подія або декілька подій, що негативно впливають на оцінювані майбутні грошові потоки такого фінансового активу. До доказів кредитного знецінення, належать наявні дані про такі події:

(а) значні фінансові труднощі емітента чи позичальника;

(б) порушення договору, наприклад, дефолт або прострочення;

(в) надання кредитором (кредиторами) позичальника поступки (поступок) із економічних чи договірних причин у зв'язку з фінансовими труднощами позичальника, можливість надання яких в іншому випадку кредитор (кредитори) не розглядали б;

(г) зростання ймовірності оголошення позичальником банкрутства або іншої фінансової реорганізації;

(ґ) зникнення активного ринку для фінансового активу внаслідок фінансових труднощів.

Часова вартість грошей

Очікувані кредитні збитки дисконтуються до звітної дати, а не до очікуваної дати дефолту або якоїсь іншої дати, за ефективною ставкою відсотка, визначеною при первісному визнанні, або за наближеною до неї ставкою. Якщо за фінансовим інструментом установлено змінну ставку відсотка, то очікувані кредитні збитки дисконтуються з використанням ефективної ставки відсотка.

У випадку придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів очікувані кредитні збитки дисконтуються за відкоригованою на кредитний ризик ефективною ставкою відсотка, визначеною при первісному визнанні.

Для кредитно-знецінених фінансових активів в якості резерву під очікувані кредитні збитки визнаються лише кумулятивні зміни в розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу з моменту первісного визнання.

Товариство визнає станом на кожну звітну дату зміну розміру очікуваних кредитних збитків за весь строк дії як прибуток або збиток від зменшення корисності в прибутку або збитку. Суб'єкт господарювання визнає сприятливі зміни в очікуваних кредитних збитках за весь строк дії як прибуток від зменшення корисності, навіть якщо розмір очікуваних кредитних збитків протягом строку дії є меншим від розміру очікуваних кредитних збитків, що були враховані в оцінці грошових потоків під час первісного визнання.

Припинення визнання фінансових активів

Товариство припиняє визнання фінансового активу тоді, коли спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такого фінансового активу, або він передає фінансовий актив і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання.

Товариство передає фінансовий актив тоді, коли воно передає договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу; або зберігає за собою договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу, але бере на себе договірне зобов'язання виплачувати грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою.

Якщо Товариство зберігає за собою договірні права на одержання грошових потоків від фінансового активу ("первісний актив"), але бере на себе договірне зобов'язання виплачувати ці грошові потоки одному або кільком суб'єктам господарювання ("кінцеві одержувачі"), то Товариство розглядає цю операцію як передавання фінансового активу тоді й лише тоді, коли виконуються всі три наведені нижче умови:

Товариство не зобов'язане виплачувати суми кінцевим одержувачам, якщо від первісного активу йому не надійшли еквівалентні суми. Короткострокові аванси з правом повного відшкодування наданої суми з процентами, нарахованими за ринковими ставками, цю умову не порушують;

- Положення договору про передавання активів забороняють Товариству продавати первісний актив або надавати його в заставу, крім його надання кінцевим одержувачам на забезпечення свого зобов'язання виплачувати їм грошові потоки;

- Товариство зобов'язане переказувати всі грошові потоки, що були зібрані ним від імені кінцевих одержувачів, без суттєвої затримки. Крім того, Товариство не має права повторно інвестувати такі грошові потоки, за винятком інвестицій грошовими коштами та їх еквівалентами (згідно з визначенням, поданим у МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів") упродовж

короткого розрахункового періоду від дати одержання коштів до дати обов'язкового їх переказу кінцевим одержувачам із передаванням процентів, одержаних від таких інвестицій, на користь кінцевих одержувачів.

Якщо Товариство в основному передає всі ризики та вигоди від володіння фінансовим активом, то воно припиняє визнання фінансового активу та окремо визнає як активи або зобов'язання всі права та обов'язки, створені або збережені при передаванні. Передавання ризиків та вигід оцінюється шляхом порівняння вразливості Товариства до ризику пов'язаного з мінливістю сум і строків чистих грошових потоків від переданого активу (до та після передання). Товариство в основному зберігає за собою всі ризики та вигоди від володіння фінансовим активом, якщо його вразливість до мінливості теперішньої вартості майбутніх чистих грошових потоків від фінансового активу не зазнає значних змін унаслідок передавання (наприклад, через те, що Товариство продало фінансовий актив на умовах угоди про його зворотній викуп за фіксованою ціною або за ціною продажу плюс дохід позикодавця).

Якщо Товариство має практичну здатність продати актив у цілому незв'язаній третій стороні й має змогу втілити цю можливість у життя в односторонньому порядку та без потреби у встановленні додаткових обмежень на передавання, то Товариство контроль за собою не зберегло. У всіх решті випадків Товариство зберігає за собою контроль.

Починаючи з 1 січня 2025 року, Компанія змінила облікову політику щодо класифікації факторингових договорів, укладених із клієнтами малого та середнього бізнесу. Раніше такі договори класифікувалися як фінансові активи, оцінювані за справедливою вартістю через прибутки або збитки (FVTPL). З 2025 року вони класифікуються як фінансові активи, що утримуються для отримання грошових потоків, і, відповідно, оцінюються за амортизованою вартістю.

Ця зміна була зумовлена переглядом бізнес-моделі Компанії та переорієнтацією на утримання активів до погашення з метою отримання контрактних грошових потоків, що відповідають визначенню "суми, що складається лише з платежів основної суми боргу та відсотків на непогашену частину основної суми боргу" відповідно до МСФЗ (IFRS) 9.

Компанія застосувала цю зміну облікової політики перспективно з дати її впровадження, як це передбачено МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Порівняльну інформацію не було переглянуто, оскільки зміна не передбачає ретроспективного застосування.

Класифікація фінансових зобов'язань

Товариство здійснює класифікацію всіх фінансових зобов'язань за такими категоріями:

1) фінансові зобов'язання, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю;

2) фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Такі зобов'язання, включаючи похідні інструменти, що є зобов'язаннями, надалі оцінюються за справедливою вартістю.

Товариство під час первісного визнання безвідклично призначає фінансове зобов'язання як таке, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо таке рішення забезпечує надання більш доречної інформації через одну з таких причин:

Припинення визнання фінансових зобов'язань

Товариство припиняє визнання фінансових зобов'язань тоді і тільки тоді, коли вони погашені, або коли передбачений договором обов'язок виконаний, анульований, або припинений після закінчення терміну позовної давності.

 Грошові кошти

Грошові кошти складаються з грошових коштів в банках, готівки в касі і депозитів до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості.

Фінансова звітність Товариства складається в національній валюті України (гривні), що є функціональною валютою.

Грошові кошти обліковуються за амортизованою собівартістю.

Управлінський персонал оцінює кредитні ризики депозитів в банках, грошей та їх еквівалентів, визначаючи ймовірність відшкодування їх вартості на основі детального аналізу фінансового стану банківських установ на кожну звітну дату. Фактори, що беруться до уваги, включають фінансовий стан банку, кредитні рейтинги, присвоєні банку, та історію співробітництва з ним.

Станом на кінець звітного періоду управлінський персонал не ідентифікував ознак знецінення грошових коштів та їх еквівалентів та відповідно, не створив резерви на покриття збитків від знецінення цих сум.

Необоротні активи

Основні засоби Товариства враховуються і відображаються у фінансовій звітності відповідно до МСБО 16 "Основні засоби".

Основні засоби - це матеріальні об'єкти, що їх:

а) утримують для використання в господарській діяльності;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного року.

Клас основних засобів - це група активів, однакових за характером і способом використання в діяльності підприємства. Товариством використовуються такі класи активів:

Основні засоби Товариства враховуються по об'єктах. Об'єкти, що складаються з декількох компонентів, що мають різні строки корисної експлуатації чи тих, що приносять вигоду Товариству різними способами (що у свою чергу вимагає застосування по відношенню до них різних норм і методів амортизації), враховуються окремо.

Первісно об'єкти основних засобів, які відповідають критеріям визнання активу, відображаються за їх собівартістю. Після визнання активом, об'єкти основних засобів обліковуються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності.

Собівартість об'єктів основних засобів складається з:

а) ціни його придбання, включаючи імпортні мита та невідшкодовані податки на придбання після вирахування торговельних знижок та цінових знижок;

б) будь-яких витрат, які безпосередньо пов'язані з доставкою активу до місця розташування та приведення його в стан, необхідний для експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом;

в) первісної попередньої оцінки витрат на демонтаж, переміщення об'єкта та відновлення території, на якій він розташований, зобов'язання за якими суб'єкт господарювання бере або коли купує цей об'єкт, або коли використовує його протягом певного періоду з метою, яка відрізняється від виробництва запасів протягом цього періоду.

Ліквідаційна вартість - це сума коштів, яку Товариство очікує отримати за актив при його вибутті після закінчення строку його корисного використання, за вирахуванням витрат на його вибуття. Ліквідаційну вартість Товариство встановлює на кожний об'єкт основних засобів при зарахуванні його на баланс.

Строк корисної експлуатації основних засобів визначається, виходячи з очікуваної корисності активу.

Строк корисного використання по групах однорідних об'єктів основних засобів визначається комісією з приймання основних засобів та затверджується Директором Товариства. Цей строк переглядається щорічно за результатами річної інвентаризації.

Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів, проводиться прямолінійним способом виходячи зі строку корисного використання кожного об'єкта. Нарахування амортизації основних засобів починається з моменту коли цей актив знаходиться у місці та у стані, необхідному для його використання.

Амортизація активу припиняється на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", або на дату, з якої припиняють визнання активу.

Витрати на обслуговування, експлуатацію та ремонти основних засобів списуються на витрати в періоді їх виникнення. Вартість істотних оновлень і вдосконалень основних засобів капіталізуються, якщо задовольняються критерії визнання активу. Якщо при заміні одного з компонентів складних об'єктів основних засобів виконані умови визнання матеріального  активу, то відповідні витрати додаються до балансової вартості складного об'єкта, а операція по заміні розглядається як реалізація (вибуття) старого компонента.

У разі наявності ознак того, що корисність активу може зменшитися, основні засоби відображаються за мінусом збитків від зменшення корисності згідно з МСБО 36 "Зменшення корисності активів".

Основні засоби, що призначені для продажу та відповідають критеріям визнання, обліковуються відповідно до МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність".

 Нематеріальні активи

Нематеріальні активи Товариства враховуються і відображаються у фінансовій звітності згідно з МСБО 38 "Нематеріальні активи".

Нематеріальними активами визнаються контрольовані Товариством немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані окремо від Товариства і використовуються товариством протягом періоду більше 1 року (або операційного циклу) для надання фінансових послуг.

Об'єкти нематеріальних активів класифікуються за окремими групами:

Програмне забезпечення, яке є невід'ємним і необхідним для забезпечення роботи основних засобів, враховуються у складі цих об'єктів.

Нематеріальні активи первісно оцінюються за первісною вартістю (собівартістю), яка включає в себе вартість придбання і витрати, пов'язані підготовкою цього активу для використання за призначенням. Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за їх собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.

Витрати на придбання окремо придбаного нематеріального активу містять:

а) ціну його придбання, включаючи ввізне мито та невідшкодовані податки на придбання після вирахування торгівельних та інших знижок;

б) будь-які витрати, які можна прямо віднести до підготовки цього активу для використання за призначенням.

Подальші витрати на нематеріальний актив збільшують собівартість нематеріального активу, якщо:

Якщо наступні витрати на нематеріальний актив необхідні для підтримки спочатку оціненої ефективності активу, вони визнаються витратами періоду.

Нематеріальні активи амортизуються прямолінійним методом протягом очікуваного строку їх використання, але не більше 10 років. Нарахування амортизації починається з моменту коли цей нематеріальний актив знаходиться у місці та у стані, необхідному для його використання у спосіб передбачений комісією.

Очікуваний строк корисного використання нематеріальних активів визначається при їх зарахуванні на облік інвентаризаційною комісією, призначеною Директором Товариства, виходячи з:

Строк корисної експлуатації нематеріального активу, який походить від договірних чи інших юридичних прав, не повинен перевищувати період чинності договірних або інших юридичних прав, але може бути коротшим від терміну їх чинності залежно від періоду, протягом якого суб'єкт господарювання очікує використовувати цей актив.

Якщо договірні або інші юридичні права надаються на обмежений строк, який може бути подовженим, строк корисної експлуатації нематеріального активу має включати такі періоди (період) поновлення, тільки якщо є свідчення, які підтверджують можливість поновлення суб'єктом господарювання без суттєвих витрат.

Період і метод амортизації нематеріального активу з визначеним строком корисної експлуатації переглядається на кінець кожного фінансового року.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисної експлуатації (безстрокові ліцензії) - не амортизуються.

Нематеріальні активи (продовження)

Комісія перевіряє зменшення корисності нематеріального активу з невизначеним строком корисної експлуатації шляхом порівняння суми його очікуваного відшкодування з його балансовою вартістю:

а) щорічно,

б) кожного разу, коли є ознака можливого зменшення корисності нематеріального активу.

Оренда

Товариство застосовує МСФЗ 16 "Оренда" до всіх видів оренди, включаючи оренду активів з права користування в суборенду, крім передбачених стандартом виключень.

Товариство не застосовує цей стандарт до оренди нематеріальних активів.

Товариство не визнає оренду по договорам:

У такому разі Товариство визнає орендні платежі, як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди або на іншій систематичній основі.

На початку дії договору Товариство оцінює, чи є договір орендою або чи містить договір оренду.

Товариство проводить повторну оцінку договору чи є договір орендою або чи містить договір оренду, лише якщо змінюються умови договору.

На дату початку оренди Товариство в якості орендаря визнає актив з права користування та орендне зобов'язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату, застосовуючи припустиму ставку відсотків оренди, або ставку додаткових запозичень.

Після дати початку Товариство в якості орендаря оцінює актив з права користування, застосовуючи модель собівартості з:

Після дати початку оренди орендар визнає у прибутку або збитку -окрім випадків, коли ці витрати включаються в балансову вартість іншого активу, застосовуючи інші відповідні стандарти, такі обидві складові:

а ) відсотки за орендним зобов'язанням; та

б) змінні орендні платежі, не включені в оцінку орендного зобов'язання у тому періоді, у якому сталась подія чи умови, які спричинили здійснення таких платежів.

Класифікацію оренди Товариство здійснює на дату початку дії оренди; повторну оцінку здійснює лише у разі модифікації оренди. Зміни оцінок (наприклад, зміни оцінок строку економічного експлуатації або ліквідаційної вартості базового активу) або зміни обставин (наприклад, невиконання зобов'язань орендарем) не ведуть до нової класифікації оренди з метою обліку.

Якщо відбувається модифікація договору оренди, то Товариство враховує зміни такого договору як окремого договору оренди в разі дотримання одночасно двох таких умов:

Протягом 2024 та 2025 року вся оренда Товариством була короткостроковою.

 Знецінення нефінансових активів

Товариство відображає активи у фінансовій звітності з урахуванням знецінення, яке обліковується відповідно до МСБО 36 "Зменшення корисності активів".

На дату складання фінансової звітності Товариство визначає наявність ознак знецінення активів:

Запаси

Облік і відображення у фінансовій звітності запасів здійснюються відповідно до МСБО 2 "Запаси". Запаси - це активи, які:

Запаси враховуються за найменуванням. Запаси відображуються у фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.

Витрати на придбання:

Чиста вартість реалізації - це можлива ціна реалізації в ході звичайної діяльності Товариства за вирахуванням розрахункових витрат по продажу.

Причинами списання запасів до чистої вартості реалізації є:

При продажу або іншому вибутті запасів оцінка їх здійснюється за методом FIFO.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, списується з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Сума транспортно-заготівельних витрат враховується в бухгалтерському обліку методом прямого обліку - включається до первісної вартості придбаних запасів при їх оприбуткуванні. Транспортно-заготівельні витрати, понесені при придбанні різних найменувань запасів, включається до первісної вартості таких запасів шляхом їх розподілу пропорційно вартості

придбаних запасів у постачальників. Облік транспортно-заготівельних витрат (далі - ТЗВ) по кожному виду запасів (або загалом) ведеться без використання окремого субрахунку.

3обов'язання та забезпечення

Облік і визнання непередбачених зобов'язань та забезпечень Товариства здійснюється відповідно до МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи". Зобов'язання Товариства, класифікуються на довгострокові (строк погашення понад 12 місяців) і поточні (термін погашення до 12 місяців).

Оцінка довгострокової кредиторської заборгованості ґрунтується на справедливій вартості, яка розраховується як теперішня вартість майбутніх грошових потоків.

Поточна кредиторська заборгованість за виключенням фінансових зобов'язань обліковується і відображається у звітності за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості отриманих активів або послуг.

Товариство здійснює переведення частини довгострокової кредиторської заборгованості до складу короткострокової, коли за умовами договору до повернення частини суми боргу залишається менше 365 днів.

Товариство визнає в якості забезпечень - забезпечення відпусток, які формується щомісячно виходячи з фонду оплати праці наступним чином: забезпечення нараховується, виходячи із заробітної плати кожного працівника за місяць та нарахованих на заробітну плату страхових внесків.

Винагороди працівникам

Винагороди працівникам Товариства враховуються як поточні відповідно до МСБО 19 "Виплати працівникам".

Виплати працівникам включають:

а) короткострокові виплати працівникам, такі як заробітна плата, оплачені щорічні відпустки та тимчасова непрацездатність, участь у розподілі прибутку та премії (якщо вони підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду);

б) інші поточні виплати працівникам, включаючи додаткову відпустку за вислугу років або оплачувану академічну відпустку, виплати з нагоди ювілеїв чи інші виплати за вислугу років, виплати за тривалою непрацездатністю, а також отримання частки прибутку, премії та відстрочену компенсацію, якщо вони підлягають сплаті після завершення дванадцяти місяців після закінчення періоду або пізніше;

в) виплати при звільненні.

У процесі господарської діяльності Товариство сплачує обов'язкові внески до Пенсійного фонду України за своїх працівників, в розмірі передбаченому законодавством України.

 Визнання доходів і витрат

Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності компанії, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

Доходи Товариства визнаються на основі принципу нарахування, коли існує впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід, а сума доходу може бути достовірно визначена. Дохід Товариства від операцій з фінансовими інструментами, що оцінюються за справедливою вартістю, визнається відповідно до МСФЗ 9 внаслідок зміни справедливої вартості фінансового інструменту.

Дохід Товариства від операцій з фінансовими інструментами, що обліковуються за амортизованою вартістю, визнаються щомісячно у вигляді процентів, розрахованих за методом ефективного відсотка. Такий дохід відображається в фінансовій звітності за статтею "Процентні доходи".

Дивіденди визнаються доходом в момент встановлення права на отримання коштів.

Витрати визнаються у звіті про прибутки і збитки Товариства, коли виникає зниження майбутніх економічних вигід, які пов'язані із зменшенням активів, амортизації чи збільшенням зобов'язань, які можуть бути надійно оцінені, і результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасників.

Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки на основі прямого зв'язку між понесеними витратами і доходами конкретних статей доходу за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів.

Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді і тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов'язання без визнання активу.

Коли передбачається, що економічні вигоди виникнуть в декількох звітних періодах, витрати визнаються у звіті про сукупний дохід на основі процедури систематичного і раціонального розподілу.

Витрати, пов'язані з використанням активів, наприклад, знос і амортизація, визнаються в звітних періодах, в яких були отримані економічні вигоди, пов'язані з цими об'єктами.

Визначення фінансового результату проводиться щоквартально.

 Витрати з податку на прибуток

Витрати з податку на прибуток визначаються і відображаються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО 12 "Податок на прибуток".

Витрати з податку на прибуток, що відображаються у звіті про фінансові результати, складаються із сум поточного та відстроченого податку на прибуток.

Поточний податок на прибуток визначається виходячи з оподатковуваного прибутку за рік, розрахованого за правилами податкового законодавства України.

Відстрочений податок визнається у сумі, яка, як очікується, буде сплачена або відшкодована в зв'язку з наявністю різниці між балансовою вартістю активів та зобов'язань, відображених у фінансовій звітності, та відповідними податковими базами активів і зобов'язань. Відстрочені податки на прибуток розраховуються за тимчасовими різницями з використанням балансового методу обліку зобов'язань.

Відстрочені податкові активи та зобов'язання розраховуються за податковими ставками, які, як очікуються, будуть застосовані в періоді, коли будуть реалізовані активи або погашені зобов'язання на основі податкових ставок, що діяли на звітну дату, або про введення яких в дію в найближчому майбутньому було достовірно відомо за станом на звітну дату.

Відстрочені податкові активи відображаються лише в тому випадку, якщо існує ймовірність того, що наявність майбутнього оподатковуваного прибутку дозволить реалізувати відстрочені податкові активи або якщо вони зможуть бути зараховані проти існуючих відкладених податкових зобов'язань.

 Власний капітал

Власний капітал включає зареєстрований капітал.

Товариство визнає резервний фонд в складі власного капіталу. Резервний капітал визначається за підсумками року.

Товариство нараховує дивіденди учасникам, які визнає як зобов'язання на звітну дату тільки в тому випадку, якщо вони були оголошені до звітної дати включно.

Порядок розподілу накопиченого прибутку встановлюється Зборами учасників.

 Сегменти

Товариство в силу своїх технологічних особливостей і сформованою практикою організації надання послуг займається одним видом діяльності. Тому операційні сегменти не виділені.

У разі розширення масштабів діяльності Товариство буде подавати фінансову звітність відповідно до МСФЗ 8 "Операційні сегменти".

Пов'язані сторони

Операції з пов'язаними сторонами визначаються і відображаються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО 24 "Розкриття інформації про зв'язані сторони".

Сторони зазвичай вважаються пов'язаними, якщо вони знаходяться під спільним контролем або якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або може мати значний вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових чи операційних рішень. При аналізі кожного випадку відносин, що можуть являти собою відносини між пов'язаними сторонами, увага приділяється суті цих відносин, а не лише їх юридичній формі

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АКТІВІТІС"

Товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

Болсуновська, буд. 13-15, М.КИЇВ обл., 01104, Україна

- Сфера діяльності та структура власності

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Актівітіс" (далі - "Товариство") є товариством з обмеженою відповідальністю, що створене згідно із законодавством України 31 січня 2013 року ("дата реєстрації"). 18 червня 2013 року Товариство було зареєстроване Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансова установа.

Юридична адреса Товариства: Україна, 01104, місто Київ, вул. Болсуновська, будинок 13-15.

Види діяльності Компанії: 

Власниками Компанії є: 

Відповідно до ст. 10 Статуту Компанії, органами управління Компанії є:

Протягом 2025 року середньооблікова чисельність працівників Компанії складала 76 осіб (31 грудня 2024 року: 46 осіб).

Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року учасники Товариства та відповідно їх частки в капіталі представлені таким чином:

Станом на 31 грудня 2024 року кінцевим бенефіціарним власником Компанії є громадянин України Жуковський Костянтин Васильович, станом на 31 грудня 2025 року кінцевими бенефіціарними власниками Компанії є громадянин України Жуковський Костянтин Васильович та громадянин України Кушнарьов Максим Володимирович.  

Товариство створено для надання фінансових послуг, а саме надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, з метою та для цілей отримання прибутку. 

Необхідні дозвільні документи щодо застосування ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів): 

Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №B000014 від 16 грудня 2020 року; 

Ліцензія щодо надання фінансових послуг, 08.03.2024 Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій ТОВ "ФК АКТІВІТІС" на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання послуг з фінансового лізингу, надання послуг з факторингу, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуг - фінансовий лізинг, факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит.

Відповідно до Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ від 13.01.2025 №21/13-рк Про виключення окремого виду фінансової послуги з ліцензії на діяльність фінансової компанії, до Державного реєстру фінансових установ внесено зміни, якими передбачено виключення фінансової послуги фінансовий лізинг з ліцензії на діяльність Товариства.  

Перелік фінансових послуг, які може надавати Товариство з 13.01.2025 р, відповідно до Витягу із Державного реєстру фінансових установ - надання коштів та банківських металів у кредит, факторинг. 

Ця фінансова звітність була затверджена до випуску керівництвом Компанії 17 квітня 2026 року.

Дана фінансова звітність була складена у відповідності до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ") та вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що стосуються підготовки фінансової звітності . У цій Примітці описані основні принципи облікової політики, що використовувалися під час підготовки цієї фінансової звітності. Ці принципи облікової політики застосовувались послідовно відносно всіх періодів, представлених у звітності, якщо не зазначено інше.

Компанія здійснює свою діяльність в Україні, економіка якої має ознаки ринку, що розвивається. Законодавча, податкова та нормативна база продовжує розвиватися, піддається частим змінам та різним тлумаченням, що разом з іншими правовими та фіскальними факторами створює додаткові труднощі для суб'єктів господарювання.

Ключовим чинником, що впливає на операційне середовище, залишається збройна агресія російської федерації проти України та повномасштабне військове вторгнення, розпочате 24 лютого 2022 року. Війна, що триває, призвела до значних людських втрат, масового переміщення населення, суттєвого пошкодження інфраструктури, перебоїв з енергопостачанням та значних порушень економічної діяльності в Україні.

Станом на дату затвердження цієї фінансової звітності воєнний стан в Україні продовжено до 4 травня 2026 року. Протягом 2025 року активні бойові дії залишалися інтенсивними, зосередженими переважно на сході та півдні країни. Частина територій України, включаючи Автономну Республіку Крим та окремі райони Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, залишаються тимчасово окупованими. Крім того, тривають ракетні та безпілотні атаки на об'єкти енергетичної та іншої критичної інфраструктури, що періодично призводить до перебоїв з електропостачанням та може впливати на безперервність операційної діяльності суб'єктів господарювання.

Незважаючи на зазначені обставини, економіка України демонструє ознаки відносної стабілізації. У 2025 році спостерігалася помірна економічна активність, підтримана, зокрема, зовнішнім попитом та поступовим відновленням окремих секторів економіки. За оцінками Національного банку України, реальний ВВП у 2025 році зріс приблизно на 1,8%. Інфляційний тиск залишався суттєвим, однак темпи зростання цін стабілізувалися, і рівень інфляції станом на кінець 2025 року становив близько 8,0%. У січні 2026 року Національний банк України розпочав пом'якшення монетарної політики, знизивши облікову ставку з 15,5% до 15,0%.

Водночас макроекономічне середовище залишається нестабільним та характеризується високим рівнем невизначеності. До основних ризиків належать подальше пошкодження енергетичної та транспортної інфраструктури, дефіцит кваліфікованої робочої сили, зростання залежності від імпорту енергоресурсів, можливе посилення податкового навантаження, а також потенційне скорочення або затримки міжнародної фінансової підтримки.

У травні 2025 року Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила черговий перегляд програми розширеного фінансування (EFF), у межах якого Україна отримала доступ до фінансування в обсязі близько 0,4 млрд доларів США (в еквіваленті). Загальний обсяг фінансування в межах програми становить 15,5 млрд доларів США. Водночас міжнародні рейтингові агентства продовжують оцінювати суверенний кредитний ризик України як підвищений.

Крім того, Національний банк України запровадив низку адміністративних обмежень щодо валютних операцій та руху капіталу, що можуть впливати на здатність суб'єктів господарювання здійснювати окремі транскордонні розрахунки.

Керівництво Компанії здійснює постійний моніторинг поточного операційного середовища та вживає відповідних заходів для мінімізації негативного впливу зазначених факторів, зокрема шляхом впровадження заходів із забезпечення безперервності діяльності, включаючи використання резервних джерел енергоживлення та адаптацію бізнес-процесів.

Довгострокові наслідки поточної економічної ситуації складно передбачити, а поточні оцінки та припущення керівництва можуть відрізнятися від фактичних результатів. Зазначені обставини можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки Компанії, однак ступінь такого впливу на дату затвердження цієї фінансової звітності достовірно оцінити неможливо. 

Нові та переглянуті Стандарти та Інтерпретації, які повинні застосовуватись Компанією

В цілому, облікова політика відповідає тій, що застосовувалась у попередньому звітному році. Деякі нові стандарти та тлумачення та/або зміни до них стали обов'язковими для застосування з 1 січня 2025 року або після цієї дати. Нижче наведена інформація щодо таких нових та переглянутих стандартів та тлумачень, що повинні застосовуватися Компанією.

Поправки до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" - Неможливість обміну.

Ці поправки вимагають від компаній застосовувати послідовний підхід при оцінці того, чи можна обміняти валюту на іншу валюту та при визначенні обмінного курсу, який слід використовувати, коли це неможливо, а також вимоги щодо розкриття інформації.

Поправки не мали суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії.

Компанія не застосовувала жодних нових стандартів, тлумачень чи поправок раніше від дати набрання ними чинності, за винятком ретроспективного застосування тоді й там, де воно стало обов'язковим.

МСФЗ та Інтерпретації, які були опубліковані, але ще не набрали чинності

Компанія не застосовувала наступні МСФЗ, тлумачення та поправки до МСФЗ та МСБО, які були опубліковані, але ще не набрали чинності. Компанія планує застосувати дані зміни з дати набрання ними чинності.

МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності"

МСФЗ 18 замінює МСБО 1 "Подання фінансової звітності" та встановлює значні нові вимоги до подання фінансової звітності, приділяючи особливу увагу таким питанням:

-Звіту про прибутки або збитки, включаючи вимоги до обов'язкових проміжних підсумків, які мають бути представлені. МСФЗ 18 вводить вимоги до статей доходів і витрат, які повинні бути віднесені до однієї з п'яти категорій у звіті про прибутки або збитки - операційна, інвестиційна, фінансова, податок на прибуток та припинена діяльність, з яких перші три є новими.

-дезагрегації інформації, включаючи впровадження загальних принципів того, як повинна бути агрегована та дезагрегована інформація у фінансовій звітності.

-розкриттю інформації, пов'язаної з показниками ефективності, визначеними керівництвом, які є показниками фінансових результатів на основі загального або проміжного підсумку, що вимагається за МСФЗ, з внесеними коригуваннями (наприклад, "скоригований прибуток або збиток"). Розкриття будуть включати звірку показника ефективності з найближчим загальним або проміжним підсумком у звітності за МСФЗ.

МСФЗ 18 та пов'язані з ним зміни до інших стандартів застосовуються для звітних періодів, які починаються з 1 січня 2027 року або після цієї дати. МСФЗ 18 застосовуватиметься ретроспективно, дозволяється дострокове застосування.

Наразі Компанія працює над визначенням усіх наслідків, які матиме застосування МСФЗ 18 на фінансову звітність.

МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації"

МСФЗ 19 - новий стандарт, який дозволяє дочірнім компаніям, що відповідають певним критеріям, надавати скорочене розкриття інформації, застосовуючи при цьому повні вимоги до визнання, оцінки та подання за МСФЗ. Суб'єкт господарювання матиме право застосовувати МСФЗ 19 у своїй консолідованій, окремій або індивідуальній фінансовій звітності, якщо він відповідає критеріям прийнятності на кінець звітного періоду.

Критеріями прийнятності для застосування МСФЗ 19 є:

-суб'єкт господарювання є дочірнім підприємством (як визначено в МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність");

-суб'єкт господарювання не є підзвітним суспільству є підзвітним суспільству; і

-суб'єкт господарювання має кінцеву або проміжну материнську компанію, яка складає консолідовану фінансову звітність, доступну для загального використання, яка відповідає МСФЗ.

Суб'єкт господарювання є підзвітним суспільству, якщо:

-його боргові інструменти або інструменти власного капіталу продаються на відкритому ринку або він знаходиться в процесі випуску таких інструментів для торгівлі на відкритому ринку;

-він тримає активи у довірчій власності для широкої групи сторонніх осіб як один із своїх основних видів діяльності.

У зв'язку із введенням МСФЗ 19 вносяться зміни до інших стандартів бухгалтерського обліку МСФЗ. МСФЗ 19 є добровільним стандартом для відповідних дочірніх компаній. Суб'єктові господарювання дозволяється застосовувати МСФЗ 19 більше одного разу. Суб'єкт господарювання, який вирішив застосовувати МСФЗ 19, може пізніше скасувати цей вибір. МСФЗ 19 набирає чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2027 року або після цієї дати, з дозволеним достроковим застосуванням.

Компанія ще не прийняла рішення щодо застосування МСФЗ 19.

Нижче наведено перелік поправок до стандартів, які опубліковані, але не набрали чинності:

Поправки до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" - Зміни щодо класифікації та оцінки фінансових інструментів набувають чинності для звітних періодів, що розпочинаються 1 січня 2026 року або після цієї дати. Поправки оновлюють критерії класифікації фінансових інструментів для врахування складних фінансових продуктів, зокрема уточнюють порядок припинення визнання фінансових зобов'язань, що погашаються через електронні платіжні системи, та надають розширене керівництво щодо класифікації фінансових активів в рамках SPPI тесту, включаючи оцінку відповідності грошових потоків критеріям базової кредитної угоди для певних інструментів, а також визначення ознак "безрегресності" та зв'язаних контрактом інструментів. Крім того, вони запроваджують додаткові вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій у інструменти власного капіталу, визначені як FVOCI, та щодо договірних умов, які можуть змінювати строки або суми грошових потоків.

Поправки до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" - Контракти, що стосуються електроенергії, залежної від природних умов, набувають чинності для звітних періодів, що розпочинаються 1 січня 2026 року або після цієї дати. Поправки регулюють облік фінансових інструментів, пов'язаних з електроенергією (угодами про купівлю відновлюваної енергії), що залежать від погодних умов або інших природних факторів. Компанія повинна переглянути підхід до обліку таких контрактів, зокрема оцінку справедливої вартості та вимоги до розкриття інформації.

Поправки до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" - Переведення у валюту подання в умовах гіперінфляції набувають чинності для звітних періодів, що розпочинаються 1 січня 2027 року або після цієї дати. Поправки уточнюють, як компанії повинні перераховувати фінансову звітність з негіперінфляційної валюти у гіперінфляційну.

Щорічні вдосконалення МСФЗ (випуск 11) - набувають чинності для річних звітних періодів, які починаються з 1 січня 2026 року або після цієї дати. Щорічні вдосконалення включають:

Поправки до МСФЗ 1 "Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності":

-Облік хеджування для компаній, які вперше застосовують МСФЗ

Поправки до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації":

-Прибуток або збиток від припинення визнання

-Розкриття інформації щодо визначення відстроченої різниці між справедливою вартістю та ціною угоди

-Вступ та розкриття інформації про кредитний ризик

Поправки до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти":

-Припинення визнання орендарем зобов'язань з оренди

-Ціна угоди

Поправки до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність":

-Визначення "фактичного агента"

Поправки до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів":

-Метод собівартості

Поправки до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність" та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства" - Продаж або внесок активів між інвестором та його асоційованою компанією або спільним підприємством, набрання чинності яких відкладено на невизначений термін.

Компанія проаналізувала вищезазначені поправки та дійшла висновку, що їх застосування не матиме суттєвого впливу на фінансову звітність у період їх первісного застосування, оскільки діяльність Компанії не підпадає під сферу їх застосування, крім зазначеного далі.

Згідно з вимогами стандарту МСФЗ 10 «Події після звітної дати» керівництво повідомляє, що після звітної дати коригуючі події, які могли значно вплинути на суми активів та зобов'язань Компанії станом на 31.12.2025 року не відбувались.Суттєвих подій після 31 грудня 2025 року і до дати затвердження цієї фінансової звітності, які могли б вплинути на економічні рішення користувачів, не відбувалось.

Сторони зазвичай вважаються пов'язаними, якщо вони знаходяться під спільним контролем або якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або може мати значний вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових чи операційних рішень.

Залишки по операціям з пов'язаними сторонами: 

Операції з пов'язаними сторонами протягом звітного періоду: 

Винагороди провідному управлінському персоналу, складають: 

Винагороди пов'язаним особам включають в себе виплату доходу у вигляді заробітної плати та премій ключовому управлінському персоналу. Нарахування на винагороду включають в себе соціальні нарахування (податки на заробітну плату - єдиний соціальний внесок).

Операції з пов'язаними сторонами здійснюються на умовах, які не обов'язково будуть доступні для непов'язаних сторін.