З лютого 2015 року Фонд Державного майна України спільно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб проводять електронні аукціони. Місія цієї процедури — звести до мінімуму людський фактор і забезпечити прозорість аукціону.
«Система відпрацьована, вона довела свою об'єктивність і дієздатність - ні у кого не виникає питань щодо прозорості процесу, - гарантує Юрій Тараторін (радник ФГВФО). - Для України такий формат актуальний, адже ми декларуємо боротьбу з корупцією. Електронний формат якраз дає можливість взяти участь в аукціоні всім бажаючим, у кого є доступ до Інтернету».
Як мінімум, спірне твердження. Взяти участь в торгах можуть не всі. Існує кілька етапів проходження реєстрації для юридичних і фізичних осіб:
1) Заповнення заяв:
- заява на участь в торгах
- заява на повернення гарантованого вкладу
- заява на участь в приватизації об'єкта малої приватизації
2) Статутні документи (для юридичних осіб)
3) Інформація про кінцевого бенефіціара (згідно з ЗУ ст. 14)
4) Фінансова звітність підприємства
5) Паспортні дані (для фізичних осіб)
6) Квитанція про оплату гарантованої суми
Хоч з одних пунктів не виконаний — до торгів не допустять. Начебто все ясно, прозоро, але... неможливо побачити: чи за однаковими критеріям проходять відбір і чи є винятки для певних учасників. Зазвичай підводні камені видно вже по закінченню торгів. Резидент/не резидент, проблеми з статутними документами і все в такому дусі.
Візьмемо наприклад гучний лот по стадіону «Чорноморець», який продали з 21 спроби. Перші торги повинні були відбутися в 2018, заявлена ціна - 1,139 млрд грн. Торги не відбулися через відсутність потенційних покупців. Дивно чи не так? Об'єкт досить жирний — найбільший на Півдні України футбольний стадіон, домашня арена ФК «Чорноморець» (Одеса). Стадіон знаходиться в парку ім. Т. Г. Шевченка в історичному центрі міста, поруч з морем. В даний час вміщує понад 34 тисяч глядачів. Остання реконструкція була закінчена восени 2011 року.
Актив знаходиться на балансі АТ «Імексбанк» президента "Чорноморця" Леоніда Климова. Банк був віднесений до неплатоспроможних на підставі постанови Національного банку України. 26 січня 2015 року його було відправлено на ліквідацію. Вкладники банку отримали 4,2 мільярда гривень в рамках виплати гарантованої суми відшкодування.
Держава отримала у власність стадіон, але керувати ним продовжували компанії Климова. Тому в ФГВФО тільки підтримали ідею продати об'єкт новому власнику якомога швидше. Швидше не вийшло.
Аукціон з продажу стадіону і прав вимоги по 40 кредитами юросіб проходив за голландською системою, ціна була знижена на 50%. Але все було безрезультатно. Стартова ціна становила всього 733,25 млн грн, це в п'ять разів нижче перших проведених торгів.
У червні 2019 року стадіон знову виставили на продаж, але вже ціна пулу активів склала 3,6 млрд грн. Аукціони проходили на майданчиках ProZorro.Продажі і «Фьост Файненшиал Нетворк Юкрейн» (FFN) для залучення іноземних інвесторів.
22 травня 2020 року одеська стадіон все-таки знайшов свого іноземного покупця. Його купила невелика приватна компанія з США з російським менеджментом Allrise Capital Inc. Вона базується в місті Ірвайн (штат Каліфорнія, США). і займається інвестиційною діяльністю. Саме ця інвестиція виглядала вигідною за всіма параметрами. 194 мільйонів гривень за такий об'єкт — явно мало.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та американська компанія були готові підписати договір купівлі-продажу «Чорноморця», але 11 червня суддя Шевченківського районного суду м Києва наклав арешт на стадіон. ФГВФО стверджує, що це незаконно, адже не можна заарештувати актив неплатоспроможного банку. Закон "Про банки і банківську діяльність" забороняє заарештовувати майно, що належить неплатоспроможного банку: "Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку".
6 серпня Шевченківський районний суд м.Києва вирішив передати за клопотанням стадіон в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Рішення про передачу майна в АРМА не заперечується. АРМА має повноваження без згоди власника продати стадіон за власною ініціативою або віддати в управління. Як відомо АРМА ще не зареєструвала на себе стадіон.
Клопотання до суду про арешт стадіону подала прокуратура міста Києва. Суд швидко його розглянув і задовольнив і в той же день без документів реєстратор Рівненської області вніс запис про арешт до Державного реєстру прав.
Поки не ясно хто буде володіти і керувати стадіоном, але є інформація, що власник ФК «Олімпік» Владислав Гельзін, який давно хотів перевезти команду до Одеси запропонував сісти за стіл переговорів з Леонідом Клімовим для спільної покупки стадіону і той погодився.
Як бачимо, перемога на аукціоні в нашій країні зовсім не означає того, що ви станете власником лота. І поки так буде тривати, навряд чи варто очікувати появу тут великого західного капіталу. Така вона прозорість по-українськи.