На початку червня президент Сальвадору Наїб Букеле заявив, що планує зробити біткоін офіційним платіжним засобом в країні.

“В перспективі це створить робочі місця і надасть доступ до фінансових послуг тисячам людей”, — сказав президент. На даний момент більшість мешканців Сальвадору користуються паперовими грошима (американським доларом), у 70% немає банківських рахунків і кредитних карт. Тобто величезна частина економіки знаходиться “в тіні”.

Менш, ніж за тиждень закон підтримали. Законодавча асамблея Сальвадору віддала за нього 62 голоси з 84-х. Це перший подібний випадок в світовій історії. Чи допоможе біткоін економіці Сальвадору, сказати важко. Але поки що ця історія нагадує венесуельську сагу з Ель Петро. Знову дії відбуваються в Латинській Америці, в країні, де, м’яко кажучи, не все гаразд з економікою.

Що не так з петро?

Зовнішній борг Венесуели перевищує 160 мільярдів доларів, вона його не виплачує, тому що в країні твориться жесть. При цьому, за запасами нафти держава знаходиться на першому місці в світі, випереджаючи такі країни як Саудівська Аравія, ОАЕ і Катар. А на початку XXI середній дохід на душу населення був найвищим в Латинській Америці.

Нафта — щастя і біда Венесуели. В економіці це називається "голландською хворобою". Це коли держава на 100% залежить від видобутку певних природних копалин і будь-яке зниження їхньої вартості б'є по ньому дуже боляче. У Венесуелі нафта загальмувала природний прогрес. Поки інші думали, що б таке зробити, щоб заробити грошей, тут просто добували "чорне золото" і продавали його.

З 30-х по 70-ті роки минулого століття ВВП на душу населення в Венесуелі був на рівні західноєвропейських країн. Потім в світі впали ціни на нафту, нафтова промисловість в державі була націоналізована, президенти і режими змінювалися один за іншим, поки в результаті до влади не прийшли соціалісти. Замість розвитку інфраструктури та технологій вони щорічно ввалювали купу державних грошей в соціальний сектор. Закінчилося це все, як бачимо, погано.

Що таке NFT-токени і чому за них платять мільйони?

Важливою складовою економічної кризи в Венесуелі є гіперінфляція. За даними МВФ, за 2018 рік рівень інфляції у Венесуелі склав 1 370 000%. Почалася потужна продовольча криза. Президент Мадуро пообіцяв це все виправити за допомогою криптовалюти El Petro, яка мала бути підкріплена нафтою. Під це буцімто було виділено 5 мільярдів барелів нафти на родовищі Аякуччо в нафтоносному поясі річки Оріноко. Також була анонсована El Petro Gold — валюта, забезпечена золотом. Але по факту журналісти Reuters, які зуміли потрапити на “родовища” так і не побачили, щоб там щось видобували.

Як би там не було, але Мадуро оголосив про успішне розміщення токенів, в якому взяло участь майже 300 000 інвесторів. 36% транзакцій зробили в доларах, 15% — в євро, 18% — в ефірі та 31% — в біткоіні. Все це буцімто принесло економіці 3,3 мільярда доларів США.

Але що вже мертве, те померти не може. Так і в цьому випадку. Уряд Венесуели випустив ще й нову традиційну валюту — суверенний болівар на заміну вбитого гіперінфляцією болівару фуерте. І, увага, забезпечив його курс криптовалютою Petro, якою ніхто, окрім самих венесуельців ніколи не розраховувався. Так от коли суверенний болівар втратив 99% своєї цінності, місцевий Центробанк обмінював його на El Petro за курсом покупки. Тобто робив, що хотів з курсом маріонеткової криптовалюти.

Було:

1 петро = 1 барель нафти = 65 доларів = 3600 суверенних боліварів

Стало:

1 петро = 1 барель нафти = 65 доларів = 202 177 293 суверенних боліварів

Але міняють петро на болівари як і раніше 3600 до 1.

А на початку 2020 Мадуро придумав нову геніальну ініціативу — створити міжнародне казино, робити ставки в якому можна виключно в національній криптовалюті El Petro. Всі виручені кошти підуть на охорону здоров’я і освіту.

А що в Україні?

В Україні в останні роки часто говорять про створення національної цифрової валюти. По факту це та ж гривня, але електронна. На відміну від класичної криптовалюти, вона буде контролюватися Нацбанком. Свої цифрові валюти вже розробляють Китай, Швеція, Маршалові і Багамські острови.

А от влада Південної Кореї вважає, що держави з розвиненою економікою не потребують власних криптовалют. Схожої думки притримуються і в США.

Зрозуміло одне. В Сальвадорі, Україні чи Таїті можна дозволити використання біткоіна платіжним засобом. Більш того, в нас і без усіх цих дозволів, є місця, де можна розрахуватися криптовалютами. Але треба заздалегідь проінформувати населення, що це дуже волатильна ризикована історія. Тому тримати гроші бажано у більш стабільних валютах.

Що стосується національних криптовалют — вони, як і звичайні гроші є відображенням економіки держави. Якщо там біда, жоден токен її не спасе. А от використання блокчейну для аналізу грошових потоків — тема перспективна, яка може завдати клопоту корупціонерам. Є над чим подумати.

Більше цікавих історій шукайте на каналі Активні Фінанси в YouTube.